Літературна хвиля мого Крижопілля…

Любить свій край – це для народу жити,

Боротися за юне, за нове.

Любить свій край – це значить все любити,

У чім його святе ім’я живе.

                                               В. Сосюра

Крижопільська земля прекрасна сьогоденням і славна минулим, де переплелися радість і журба, велич перемог і гіркота поразок, де повітря напоєне вишневим та медовим ароматом, яблуневим нектаром, заколисане ясними зорями. Це наша рідна земля квітуча й співуча, талановита й прекрасна.

Крижопільщина славиться і літературним надбанням - Андрій М’ястківський та Микола Трублаїні, Анатолій Бортняк та Микола Рябий, Володимир Яворівський та Наталя Струтинська,  Микола Гринчук та Олена Гандзюк та ще багато-багато  інших поетів та письменників-земляків. У ці чудові травневі дні в бібліотеці пройшли краєзнавчі читання «Літературна хвиля мого Крижопілля…». Читачі із задоволенням читали вірші, уривки із прозових творів наших видатних земляків.

Я душу одягну у вишиванку...

Народне прислів’я каже: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому, що вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові. Українська вишивка –  це «молитва без слів», а сама вишиванка – це є оберіг  людини.

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На  вишиванках осявають путь.

Свято матері - свято любові

Вранці другої неділі травня в усіх домівках чується шурхіт і шепіт: «Тихше, тихше! Щоб мама не почула…». Що ж сталося? Хтось розбив чашку? Хтось приніс «двійку»? Або зіпсував мамину улюблену сукню? Ні! Просто сьогодні – День мами. І всі-всі дітки готуються привітати своїх матусь.

Ось і до нашої  бібліотеки завітало це чудове свято, яке схоже на ніжну травневу квітку, від якої не хочеться відводити очей. Воно пробилося до нас із забуття, переживши нещадні заборони, й повертає нас душею до давніх традицій, щоб ми вміли проносити крізь усе життя шану до матері. Ми вишукуємо для неї небуденні звертання – матусю, нене, матінко – й не замислюємося, що могли б робити це частіше, бо лише любов перетворює будні на свята.

Тож вітаємо усіх матусь із святом! Низько вклоняємось вам за ваші терпіння, витримку, дивовижну мудрість і мужність, з якими ви, долаючи нинішні негаразди, зберігаєте віру у завтрашній кращий день для своїх рідних і близьких, для нашої країни. Тож здоров'я вам, тепла і благополуччя. Хай під променями травневого сонця розтануть усі ваші негаразди!

Шана за подвиг - подяка за мир

СХИЛІМО ГОЛОВУ... 

Наче птахи летять невблаганно літа, 
Залишають свій стрій дорогі ветерани. 
У минуле пішла найстрашніша війна, 
Та про неї постійно нагадують рани. 

З кожним роком все менше і менше стає 

Тих людей, які нам здобули Перемогу. 
Лише пам'ять забути про них не дає, 
Пам’ятаймо про них і молімося Богу. 

Нехай Вічні вогні на могилах горять, 
Перед ними завжди на коліна ставайте. 
Пам’ятайте живих і померлих солдат, 
Схиліть голови – шану віддайте!                      (Віталій Назарук)

Пам’ять. Це не просто частина історії. Пам’ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам’яті наших дідів, батьків і старших братів, пам’яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам’яті тих, хто поліг смертю хоробрих, пам’яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна присвячується виставка-спомин «Шана за подвиг - подяка за мир».

Великодній вернісаж

Ось і прийшла до нас Весна, а з нею й велике свято, що символізує пробудження та воскресіння природи, життя і надії – свято Воскресіння.

Великдень – дуже шановане свято у християнській релігії. Воно пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень.

… Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить,

— Христос воскрес!

Шановні, дорогі наші з наступаючим Вас святом – Великоднем. Усім бажаємо, щоб у цей світлий і добрий день у ваших серцях воскресли нездійснені мрії, втрачені надії і віра в краще.  Нехай ваші душі, як і сьогоднішня весна, вдихнуть пасхальне тепло і відродяться чистими, теплими, радісними.  Добра,  віри і любові. Зі святом Великодня!