У війні палала рідна Україна…

Історія – це людська пам'ять. Вона нічого не забуває. Ні доброго, ні поганого, все в неї на обліку, все передається з віку у вік. На всі часи, на всі покоління запам’ятаються людям війни. Вони зажди – прокляття, вони завжди - біль людський. Ще і досі болить в людській пам’яті Друга світова війна, яка залишила страшні сліди. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл, а скільки було тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на олтар свободи найдорожче – своє життя, хто усі сили віддавав у тилу для нашої перемоги… Рани війни ще і досі озиваються в серцях дітей, онуків, правнуків тих, хто захищав нашу Батьківщину. 28 жовтня 1944 року назавжди запам’ятається нащадкам як день визволення України від фашистських загарбників. І саме тому, щоб про це не забували, в дитячій бібліотеці підготували виставку-спомин «У війні палала рідна Україна…», де усі бажаючи мають можливість ознайомитися з літературою про героїчні, трагічні, вистраждані, радісні та побідоносні події визволення нашої неньки України. "А подвиг ваш неоціненний. Його вершили ви і довгі ночі й дні. Без нього не було б і України - Найкращої на всій Землі." Друзі! Завітайте до бібліотеки та перегорніть ці сторінки історії. Чекаємо на Вас.

Хай живе козацька воля! Хай живе козацький дух!

Понад 500 років тому в українських степах за Дніпровськими порогами поселилися перші козаки. Близько 300 літ охороняли вони Україну від турків, татар та інших ворогів. Багато славних синів увійшли в історію. Це і Дмитро Вишневецький, і Петро Сагайдачний, і Іван Підкова, і Северин Наливайко… і, звичайно, Богдан Хмельницький, який здобув найбільшу славу. Ціла епоха в історії України зветься Хмельниччиною. Так, мабуть, найпрекраснішим, неповторним, унікальним і легендарним явищем для українського народу була Запорізька Січ. Це про неї Гоголь писав: «Так ось вона – Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ці горді й дужі, як леви! Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну!». Служити в козацькому війську вважалося в народі найпочеснішою справою. Навіть матері, що в звичайний час благали не ходити в Запорожжя, під час Великого походу самі виряджали дітей у військо. Відшуміла козаччина, стали історією її славні походи, славні бої. Але сьогодні підростають достойні нащадки козаків, для яких ми, працівники дитячої бібліотеки, і підготували цікавий, пізнавальний перегляд «Хай живе козацька воля! Хай живе козацький дух!». Тож, завітайте, друзі, до нас і виберіть книжку до душі. Ми чекаємо на Вас! Любімо Україну! Шануймо її народ і себе. Хай кожен з нас добрими справами стверджує, що козацькому роду нема переводу!