А Я ІДУ ПО СВІТУ В ВИШИВАНЦІ

А Я ІДУ ПО СВІТУ В ВИШИВАНЦІ Встає над світом щире сонце вранці І землю гріє променем ясним. А я іду по світу в вишиванці. Я — українець! І горджуся цим. В нас обереги вишивають здавна. Така традиція в народі прижилась. Вона прадавня, вічна й дуже славна. В культурі й до сьогодні збереглась. Ані вікам, ні моді не здолати... Вона в людському серці і в душі. У ній любові, мрій, надій багато І ти традиції забути не спіши. (Н.Красоткіна). Всесвітній День вишиванки з’явився не так давно, у 2006 році, але вже встиг стати одним із найулюбленіших свят українців. Цю ідею запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. ( https://uk.wikipedia.org/wiki/День_вишиванки)