вівторок, 9 квітня 2019 р.

Найкращий читач – 2019

Література має велике значення для людини. І ніколи ні телебачення, ні Інтернет чи будь-які інші технічні досягнення людства не замінять книги. Тому знайомлячись з творами української, світової літератури, ми пропускаємо через свою душу почуття багатьох поколінь свого народу, перед нашими очима постає життя і наших пращурів, і наших батьків, і наших сучасників.
Кожний рік, в рамках Тижня дитячого читання, ми проводимо конкурс «Найкращий читач». Ось, і в ці погожі дні до бібліотеки завітали кращі читачі Крижопільського району. Це було свято  таланту і заслуг, захоплень і перемог наших читачів. Цікава виставка, пізнавальна презентація «Пам’ятники книзі», веселі конкурси, змістовні розповіді читачів про улюблені книги не залишили байдужими ні читачів, ні гостей заходу.
Своїми враженнями поділилися:
Бойко Віталій; Звеліндовська Діана; Кимач Богдан; Клапай Марина; Колісник Ілля; Краснопольська Вероніка; Лимчак Ольга; Лозовська Діана; Макарцева Надія; Побережна Віта; Романишина Наталія; Сандуляк Дарина;  Сніцарук Дмитро; Солоненко Дмитро; Соплива Катерина; Статник Аліна; Сула Валерія; Тегзе Катерина; Шнек Дмитро.
Пригадаємо слова видатного українського педагога: «Як музикант не може жити без того, щоб не брати до рук свого улюбленого інструмента, так мисляча людина не може жити без перечитування улюблених книжок». Тому хочеться побажати усім: читайте більше і обов’язково приходьте до наших бібліотек, бо там ви знайдете багато цікавого, захоплюючого  та корисного.





















Єднаймо душі словом Кобзаря

   У кожного народу є великі поети, яких знають усі: і дорослі, і діти. Для українського народу таким поетом є Тарас Григорович Шевченко. Його ще називають Великим Кобзарем, бо свою найкращу книгу він назвав «Кобзар».
Нам дісталися у спадок рядки його поезій, картини і малюнки. І кожного разу, неначе вперше, ми відкриваємо для себе неймовірний світ шевченківського слова й пензля. І кожного разу, звертаючись до творчості Тараса Шевченка, ми знаходимо в ній відображення сучасності, того життя, яке маємо зараз, у цю саму мить.
   Тарас Григорович завжди багато думав про дітей, він часто згадував своє нещасне дитинство і писав:
І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої:
А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу…
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі.
Мов одірвалось від гіллі,
Одне-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя…
   Шевченко залишається улюбленим поетом багатьох поколінь українського народу, його вірші і зараз із задоволенням читають діти. Голосні читання «Єднаймо душі словом Кобзаря» традиційно пройшли в нашій бібліотеці. Усі, хто завітав у ці березневі дні до нас, із задоволенням читали поезії Тараса Шевченка.