Диво з тороками...

Тарас Шевченко писав: «Ой, хустина, хустиночка! Мережана, шита…». Хустка з давніх-давен була улюбленим головним убором української жінки. Дівчатам належить ходити з відкритою головою, але це не завжди можливо. Стужа взимку та спека влітку змушують їх покривати голову хусткою. Будь-який народний обряд не обходиться без хустки. На родини приходять родичі з хлібом і хусткою. Широко фігурує хустка в українському весільному обряді, починаючи зі сватання, коли дівчина парубкові-нареченому хусткою перев’язує руку на знак згоди стати його дружиною. Мандрувала вона світом із козацькою піснею і славою, козак завжди носив її коло серця… Подивуймося ж і нині незнищенній, живучій любові нашого народу до простого та водночас незбагненного дива – української хустки. Нехай матерям, коханим, молодим дружинам, бабусям несуть хустки-дарунки, барвисті, як сад навесні, мерехтливі, як світання над річкою. Хай завжди веселить вас українська хустка. Хочете дізнатися ще більше цікавого, завітайте до дитячої бібліотеки. Тематична добірка «Диво з тороками…» дасть вам цю можливість. А ще наш маленький колектив із задоволенням приєднався до флешмобу #Берегине_моя_українська_хустко #Українська_хустка