Вона – наш витвір, наша мрія, соборна, вільна Україна

22 січня 1918 рік. У Києві на майдані Святої Софії зібралося багато-пребагато люду. У церквах дзвонили дзвони, вулицями марширувало українське військо, радісно грали оркестри, лопотіли на вітрі національні прапори. То було велике свято – Україна проголосила себе самостійною, вільною державою. А через рік, 1919-го, того ж 22 січня, на майдані Святої Софії в Києві було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську Державу. Західна і Східна України об’єдналася в неподільну єдину країну, щоб міцніти й розбудовувати власну державу. Нині в цей день ми святкуємо державне свято – День Соборності України. В бібліотеці оформлено інформаційну добірку «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна, вільна Україна», де ви можете дізнатися історію возз'єднання, злуки двох частин України. Завітайте, ми чекаємо на Вас! "Україно, соборна державо, Сонцесяйна колиско моя, Ні, не вмерла й не вмре твоя слава, Завойована в чесних боях".

Творча постать Джека Лондона

Направду, немає нічого нового під сонцем. Ось іще одне покоління юнаків і дівчат розпочинає власний шлях пізнання життя із усе тих же захоплюючих творів великого американського письменника Джека Лондона. Від «Жаги до життя» і північних оповідань до «Білого ікла» і «Сердець трьох», від «Поклику предків» і «Людей безодні» до «Залізної п’яти» й «Мартіна Ідена»… Друзі, цими книжками до пізньої ночі зачитувалися в юності ваші батьки, дідусі й бабусі. А все тому, що тут не лише захоплюючий сюжет, карколомні пригоди та непересічні герої, але й насамперед – органічне відчуття життя, глибоке розуміння людини, найтонших її прагнень, устремлінь і порухів душі. Цікаво? То ж завітайте до нашої бібліотеки. Ми підготували для вас тематичний перегляд до 145-річчя від дня народження письменника «Творча постать Джека Лондона». Чудові книжки чекають на вас!

Новий рік зовсім близько...

Настає чудова пора Новорічних свят – з веселими посмішками, щедрими подарунками, щирими вітаннями, фантастичними побажаннями, які обов’язково мають здійснитися в наступному році. Ось і до нашої бібліотеки завітало свято. Ми прикрасили новорічними прикрасами свої зали, щоб читачі отримували святковий настрій, підготували цікаву книжкову виставку про зимові свята, а ще створили незвичайну фотозону, щоб усі бажаючи мали змогу зробити фото на згадку, прикрасили вікна, щоб усі мешканці селища отримали позитивні емоції, любов та віру в чудеса. Працівники районної бібліотеки для дітей бажають нашим читачам, їх родинам всього самого найкращого у новому році! Хай у небі голубому Світить сонце вам завжди, Щоб не знати з вас нікому Ані горя, ні біди. Щоб в новому році, діти, Всі до вас були привітні, Не хворіли щоб ні дня Ви і ваша вся рідня!

Мільйони і мільйони жертв, закатованих найстрашнішою смертю – голодом, живуть у пам’яті і вимагають розповідати про них правду, аби подібне не повторилося ніколи. В дитячій бібліотеці підготовлено виставку-жалобу: «День жалю… День скорботи, печалі Запалив нашу свічку. Свічки – Це ті душі, листочки опалі, Хто став тінню в голодні роки…» З давніх часів люди очищувались вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар із душі спадав. Наша пам'ять про тих, хто не встиг запалити свічку. Запалімо свічку, хай її побачать ті, хто став зорями…

Диво з тороками...

Тарас Шевченко писав: «Ой, хустина, хустиночка! Мережана, шита…». Хустка з давніх-давен була улюбленим головним убором української жінки. Дівчатам належить ходити з відкритою головою, але це не завжди можливо. Стужа взимку та спека влітку змушують їх покривати голову хусткою. Будь-який народний обряд не обходиться без хустки. На родини приходять родичі з хлібом і хусткою. Широко фігурує хустка в українському весільному обряді, починаючи зі сватання, коли дівчина парубкові-нареченому хусткою перев’язує руку на знак згоди стати його дружиною. Мандрувала вона світом із козацькою піснею і славою, козак завжди носив її коло серця… Подивуймося ж і нині незнищенній, живучій любові нашого народу до простого та водночас незбагненного дива – української хустки. Нехай матерям, коханим, молодим дружинам, бабусям несуть хустки-дарунки, барвисті, як сад навесні, мерехтливі, як світання над річкою. Хай завжди веселить вас українська хустка. Хочете дізнатися ще більше цікавого, завітайте до дитячої бібліотеки. Тематична добірка «Диво з тороками…» дасть вам цю можливість. А ще наш маленький колектив із задоволенням приєднався до флешмобу #Берегине_моя_українська_хустко #Українська_хустка

Шановні колеги, сердечно вітаємо усіх з професійним святом - Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва - всіх тих, хто присвятив себе благородній справі - зберігати, розвивати і відтворювати безцінні духовні скарби нашого народу! Здоров’я, добра, благополуччя Вам і Вашим сім’ям, реалізації творчих проектів і невичерпної наснаги. Нехай здійсняться всі Ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день Вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість творчого натхнення і життєвих перемог.

До мови доторкнімось серцем

І йшли віки і були українці і сотворилося СЛОВО українське… Рідна українська мово! Усім світом ти визнана за одну з наймилозвучніших. Ти тому така мелодійна й неповторна, що ввібрала в себе гомін полів, шум лісів і морів нашої України. Ти переткана й вишита калиною, барвінком, вишневим цвітом. У тобі дзвенить слава запорожців і січових стрільців. З твоїх диво-слів Маруся Чурай складала пісні, які додавали козакам снаги й мужності. Тобою, рідна мово, написано невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Карпенко-Карого, Лесі Українки і Коцюбинського, Гончара і Загребельного… Ти живеш у прекрасних піснях та казках, прислів’ях та приказках, загадках та жартах свого народу. Друзі, ми підготували для Вас тематичний огляд «До мови доторкнімось серцем». Завітайте до нашої бібліотеки і візьміть собі книжку до душі. Ми чекаємо на Вас.