Поезія – слово!.. Поезія – пісня, поезія – вільна душа

Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло одзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви. (Ліна Костенко) Всесвітній день поезії – свято досить молоде, яке відзначається щороку в день весняного рівнодення – 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. В Україні відзначається з 2004 року. У житті все починається з чогось: річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Тарас Шевченко і Леся Українка, Іван Франко і Ліна Костенко, Василь Стус і Василь Симоненко … – ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаються з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. У всі часи поетам довіряли, як нікому іншому, адже саме поезія – відображення справжніх почуттів та емоцій. Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права. Поезія збагачує наш внутрішній світ. І буде правильним згадувати про неї не тільки 21 березня, оскільки вірші спонукають мрії втілювати в реальність, фарбуючи життя в насичений колір. Зі святом Вас, друзі!